Логопедичний масаж в домашніх умовах

   Мовлення дітей з синдромом Дауна має свої особливості. Практично у всіх дітей мовлення має дефекти звуковимови, аграматизми і небагатий словниковий запас.Логокоррекціонна робота з ними відрізняється дуже тривалим періодом автоматизації звуків у зв'язному мовленні. Дитина може правильно вимовляти окреме слово, називаючи предмет або дію, але в мовному потоці пропускати і спотворювати звуки, переставляти склади. Деякі діти з синдромом Дауна, незважаючи на те, що починають говорити пізніше загальноприйнятих термінів, тобто після трьох років, самостійно опановують мовленням. Зазвичай вони мають проблеми з артикуляцією, але, тим не менш, можуть легко спілкуватися з оточуючими. Частина дітей вимагає невідкладної логопедичної допомоги і поступово опановує те, чого їх навчають. А певний, чималий, відсоток «сонячних» дітей залишаються мовчунами. Діти з синдромом Дауна такі різні в своєму мовленнєвому розвитку, тому що синдром Дауна - це не логопедичний діагноз, а набір різних симптомів, в тому числі і мовних. При синдромі Дауна можна зустріти такі мовні діагнози, як:

системне недорозвинення мовлення, обумовлене зниженим інтелектом;

 загальне недорозвинення мовлення, обумовлене дизартрією, алалією, ЗПР, заїканням, педагогічною занедбаністю.

   Логопед зі свого боку робить все необхідне для покращення мовлення дитини з синдромом Дауна, але цей результат можна поліпшити, залучивши до співпраці небайдужих батьків. Їх можна долучити до проведення простого логопедичного масажу вдома для закріплення корекційного ефекту.  Справа в тому, що анатомічні особливості будови артикуляційного апарату, такі як високе, вузьке аркоподібне піднебіння; особливості прорізування зубів; відкритий прикус; маленька, вужча, ніж зазвичай, верхня щелепа; відносно завеликий язик  та  фізіологічні фактори, що пов'язані з вродженими особливостями дитини з синдромом Дауна,  впливають на якість артикуляції. Дитина не відчуіває положення язика в ротовій порожнині, не може чітко виконувати артикуляційні рухи язиком і губами, внаслідок підвищеного або зниженого  м'язового тонусу, їй важко прийняти артикуляційний уклад, або переключитись на інший.  Дитина потребує допомоги і підтримки з боку зацікавлених, люблячих дорослих.

   Матуся може виконувати масаж язика дитини під знайому забавлянку. Замість логопедичних зондів можна використовувати стерильну вушну паличку. Спочатку виконувати  ковзаючі масажні рухи зверху-вниз і зліва-направо , потім натискання з похитуванням  і легким погойдуванням . Напрямок рухів, відповідно до сюжету, змінюється: зліва-направо,  зверху-вниз, від середньої лінії  язика - «ялинкою» або по діагоналі. Після масажу можна запропонувати дитині артикуляційні і дихальні вправи:  замісити тісто, почистити зубки, побігти на вулицю і погойдатися на гойдалці та гірці, проскакати на коні. В кінці рівномірно подихати, заспокоїтись і посміхнутись один одному.

Забавлянка для дитячого масажу українською мовою

Прекрасний переспів від Мирослави Кім

   Рейки, рейки, шпали, шпали...

                      Їхав поїзд із Полтави

Ось віконце відчинилось-

                        Горошинки покотились.

Йшли курчата, ціпу-ціпу

                       Дзьобали собі на втіху.

А за ними гусенята

                        Теж пощипують завзято.

Далі йшла сім’я слонів,

                         Тупали, аж гай шумів!

От директор молодець-

                       Стіл поставив і стілець

та друкує на машинці 

                     лист малесенькій дитинці:

    «Люба доню!(любий синку) Рідна пташко!

                          Висилаю жовту чашку,

В неї сонячні бочки

  і на деньці крапочки»

Асоціація практикуючих логопедів України організувала і провела  17-19 листопада в місті Дніпро семінар на тему «Прикладна нейропсихологія, психологія розвитку, екзистенціальна психологія та тілесно-орієнтована психотерапія в корекції мовленнєвих та супутніх їм розладів у дітей».

 Ведуча семінару досвідчений логопед та відомий автор навчальних посібників з логопедії Полякова Марина Анатоліївна.

 Ведуча поділилась з учасниками семінару  нестандартними, власно створеними корекційними іграми (256 шт.), які вона назвала етюдами. Крім прямого призначення, більшість ігор підходять для корекції аутистичних порушень, «запуску»  мовлення дітей, що не розмовляють, для розвитку мовлення дітей з ЗНМ та ЗМР, для формування у дітей цільових, ініціативних дій, та поведінкових актів. Запрпоновані ігри корисні не тільки в роботі з дітьми, що мають важку патологію розвитку мовлення і інтелектуальної сфери, а  і з такими дітьми, що  мають незначні порушення  розвитку.

Елементи театралізованої діяльності для активізації мовлення немовленнєвих дітей

   Театралізована, діяльність викликає у дітей не аби який інтерес. Начебто та сама казка, але вона "оживає" в руках дорослого і самої дитини. Персонажі звертаються один до одного, просять допомоги або підказки у глядачів і дитина "включається" в спілкування. В роботі з немовленнєвими дітьми бажано використовувати самий нехитрий сюжет. Наприклад, з-за ширми по черзі з'являються звірята (звуковимова яких дуже проста і доступна можливостям дітей). 

- Тук, тук!

- Хто там?

- Ква-ква!

- О! Ква-ква! (дуже емоційна реакція задоволення) Ай! Ква-ква! Да-да-да, Ква-ква!

- Тук-тук!

- Хто там?

- Гав-гав!

Таким чином, за допомогою звуконаслідування, озвучуються  котик, кізочка, корівка, вівця, курка, мишка... Потім можна пригостити звіряток, супровождуючи годування зверненням

- на ам-ам

- ав-ав ням-ням, ням-ням

Коли всі "гості" пригостились, можна повеселитись, проспівати голосні  а-а-а-а-а, о-о-о-о-о, у-у-у-у-у, можна запропонувати танці  ля-ля-ля. Якесь звірятно ненавмисно зіштовхнулось з іншим - "ой", "ну-ну-ну!". А потім гості розходяться по домівках і прощаються "пока-пока!", "топ-топ-топ".

   Така діяльність приносить задоволення і дітям і дорослим. Історію можно повторювати декілька разів, поступово передаючи ініціативу в розповіданні дітям. Надалі сюжетна лінія ускладнюється, додаються нові персонажі і події, що з ними відбуваються.  З часом, від простих сюжетів, можна перейти до всім відомих народних казок "Колобо", "Ріпка", "Теремок", "3 ведмедя", адаптуючи тексти до мовленнєвих можливостей дітей. Щоб інтерес до певної казки не згасав, можна міняти атрибути, використовуючи то ляльковий, то настільний, то пальчиковий театр.  Невимушена ігрова обстановка не викликає страху або напруження у дітей, діти почуваються вільно і впевнено. Проявити свою активність може кожна дитина, якщо дитина мовчить, то її репліку скаже дорослий, а наступного разу, може статися, що сама дитина забажає говорити.
   Інсценування можна засняти на відео, а у вільний час переглянути ще раз разом з друзями. Діти із задоволенням переглядають казки зі своєю участю, 1 навіть, підказують самому собі деякі слова або виправляють власні мовленнєві помилки.

                                                

    Поради батькам немовленнєвих дітей щодо "запуску" мовлення

Всі люди, без виключення, прагнуть до спілкування і бажають бути зрозумілими. Відсутність мовлення стає на заваді природному прагненню і дитина може проявляти не найкращі свої якості. Треба допомогти дитині "запустити" мовлення. Це можна зробити лише в команді однодумців, коли батьки зпираються на досвід і поради спеціалістів, а спеціалісти - на співпрацю з батьками. 

Є чотирири прості ключика, що спроможні допомогти дитині заговорити. Ці ключики ефективно діють лише в купі.:

1. Щира зацікавленість.

2. Позитивні емоції

3. Рухова активність. 

4. Матеріал, доступний для сприймання дитиною.

  На цих засадах створювались народні потішки і забавлянки, які сприяли розвитку мовлення дітей. Згадайте всім відомі забавлянки "Ладушки-ладушки", "Сорока-ворона"- тут поєднані всі важливі компоненти. Текст, доступний для дитячого сприйняття, все в ньому знайомо і зрозуміло. Також задіяні як тонкі пальчикові рухи, так і більш крупні м'язи. І якщо ці вправи виконувати емоційно, то вони викличуть не тільки зацікавленість, але й бажання повторювати рухи і прості слова.

   З немовленнєвою дитиною треба говорити 24 години на добу, звісно з перервою на сон, але і в сон можна проводжати дитину співом колисанок і зустрічати після сну веселою і приємною забавлянкою. Мамі, яка бажає щоб її дитина заговорила, треба додержуватись певних правил:

1.       Коментувати свої дії (зараз підемо гуляти, ось я взяла сині штанці, будемо вдягатись...)

2.       Використовувати прийоми інтерактивного читання казок (міні театр)

3.       Задавати виразні запитання спонукати до відповідей.

4.       Використовувати рифмовки в побуті (водичка-водичка, умий Саші личико...)

5.       Використовувати логоритмічні вправи (автор К.Железнова)

6.       Використовувати артикуляційні вправи (гімнастика для язичка)

7.       Використовувати пальчикову гімнастику

8.       Пропонувати дитині дихальні вправи (повітряні кульки, мильні пузирі, губна гармошка)

9.       Використовувати елементи асиметрічної гімнатики (грати парами в ладушки).

Треба пам'ятати, що ніякі рухливі вправи для розвитку дрібної моторики сами по собі мовлення не розвивають, хоча вони дуже ефективні і корисні. Тільки сумісна діяльність з дитиною, забарвлена щирою зацікавленістю і непідробною радістю за самі крихітні успіхи і досягнення дитини, здатні викликати мовлення у мовчуна.

Спецсемінар з розвитку слухозорового сприймання мовлення та формування навичок вимови.

Під час осінніх канікул 2 листопада для педагогів, що працюють в початковій ланці з дітьми, які мають порушення слуху, був організован семінар з розвитку слухозорового сприймання мовлення та формування навичок вимови.     Жваво і зацікавлено учасники семінару обговорювали актуальні питання, а саме:    

·                     логопедичний масаж як метод корекції (вчитель-логопед Авєдова С.А.)

·                     проведення фонетичної ритміки та фонетичної зарядки в ході навчально-виховного процесу (вчитель підготовчого класу Обухова Н.О.)

·                     основні характеристики окремих компонентів мовлення (вчитель-дефектолог, Аушева Т.Г.)

Педагоги ознайомились з  найбільш популярною і дієвою методикою логопедичного масажу для корекції мовлення, розроблену відомим логопедом-новатором Новіковою О.В. 

     Логопедом були продемонстровані  технічні прийоми та послідовність використання восьми основних зондів.

Зазначені показання та протипоказання використання логопедичних інструментів. Також педагоги ознайомилися з технікою виконання логопедичного масажу. 

Зміст мого виступу