Театралізована діяльність як засіб активізації мовлення дітей з синдромом Дауна
На початку моєї роботи з дітьми з синдромом Дауна я використовувала класичні методи і прийоми корекційного впливу. Але вони не завжди ефективно спрацьовували. Я помітила, що тихий, спокійний тон заняття викликає у дітей або сонливість, або протестну збудженість. Навіть, коли дитина "брала себе в руки" і поводила себе добре, вона просто терпляче чекала закінчення заняття. Мовленнєву активність проявляв педагог, а не дитина. Змушена була декілька разів під час заняття організовувати динамічні паузи. І саме в цей час дитина починала проявляти активність, в тому числі і мовленнєву. Кількість і тривалість динамічних пауз збільшувалась, мовленнєва активність підвищувалась. Як і звичайні діти, діти з СД полюбляють казки і всілякі дива. Їм подовається як оживають малюнки і тварини починають спілкуватись між собою різними голосами, з різною інтонацією, тихо, пошепки або голосно. На допомогу прийшли різні види театру і логопедична лялька Мотя.
Лялька Мотя часто помилялась і зверталась до дітей за допомогою. А персонажі різноманітних театрів були не статичні як на малюнках в книжках, а могли вільно діяти і пересуватись.
У виставі могли брати участь всі діти, навіть для немовленнєвих знаходилась своя роль, де можна було проявити свої здібності і таланти.
З часом діти одного класу забажали поділитись своїми досягненнями з учнями інших класів для дітей з СД. Було зроблено перше відео і перегляд цього відео викликав неабиякий прояв мовленнєвої активності. Хтось з великих сказав що мовлення з'являється від повноти почуттів. Під час перегляду власної вистави повноти почуттів було вдосталь і активне мовлення проявило себе. Діти, навіть, помічали власні мовленнєві недоліки і бажали виправити їх. Діти підказали мені вдалий прийом роботи і я цим скористувалась. Зараз в нашому "репертуарі" небагато казок і яскравих театралізованих логоритмічних вправ, але є бажання працювати надалі в цьому напрямку.
Навіть пальчикові масажери суджок стали у нагоді в театралізованій діяльності. Масаж для членів всієї родини виконали учні 4-Б класу.
У виставі могли брати участь всі діти, навіть для немовленнєвих знаходилась своя роль, де можна було проявити свої здібності і таланти.
З часом діти одного класу забажали поділитись своїми досягненнями з учнями інших класів для дітей з СД. Було зроблено перше відео і перегляд цього відео викликав неабиякий прояв мовленнєвої активності. Хтось з великих сказав що мовлення з'являється від повноти почуттів. Під час перегляду власної вистави повноти почуттів було вдосталь і активне мовлення проявило себе. Діти, навіть, помічали власні мовленнєві недоліки і бажали виправити їх. Діти підказали мені вдалий прийом роботи і я цим скористувалась. Зараз в нашому "репертуарі" небагато казок і яскравих театралізованих логоритмічних вправ, але є бажання працювати надалі в цьому напрямку.
Навіть пальчикові масажери суджок стали у нагоді в театралізованій діяльності. Масаж для членів всієї родини виконали учні 4-Б класу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий