В останній час значно збільшилась кількість дітей з затримкою мовленнєвого розвитку та немовленнєвих дітей. Зараз я не буду зупинятися на причинах виникнення даної проблеми. Це окрема тема для дослідження. Я знаходжуся в пошуку прийомів викликання та активізації мовлення. Впевнилась, що мовлення виникає від повноти почуттів. Чим більше почуттів задіяно, тим більша ймовірність появи мовлення.Треба створювати умови і ситуації, в яких дитина забажає висловитися. Ці умови і ситуації повинні бути доступними для дитячого сприймання, цікавими та емоційно забарвленними. І, насамперед, повинні бути у формі гри або рухової дії. Саме під час рухів, дитина емоційно реагує і вигукує . Підтримуючи емоційну реакцію можна залучити дитину до мовленнєвої взаємодії.
На цьому роліку дитина з ДЦП кидає м'ячик, супроводжуючи рухи вигуками "на", "ап", "оп". Дитина малоконтактна і всіляко уникає мовленнєвого контакту. Моя задача - викликати інтерес до взаємодії та бажання спілкуватися. Як називається м'ячик на мотузці, я не знаю, гадаю, хтось також користується таким пристроєм, а якщо ні, то ділюся ідеєю. (М'яч не літає по кабінету і не створює "аварійних" ситуацій)
Дитина замість слова "дом" довгий час говорила "бом". Нарешті в нас з'явилось слово "дом" і воно потребувало тривалої автоматизації. На допомогу прийшла матрійка зі своїм сімейством. Ми в невимушеній обстановці промовляли так потрібне нам слово "дом" на різні лади десятки разів.
