Інклюзія у «Джерелі» - це інноваційний процес

          Так, дійсно, процес поширення інформації, ідей, досвіду та практики інклюзії в черговий раз спонукав педагогів «Джерела» до участі в обласній виставці «Освіта Запорізького краю – 2018».

          Методичний та організаційний супровід Виставки, як завжди, фахова забезпечив науково-методичний відділ ЗОІППО, а науково-дослідна доробка «Технологія командної роботи в інклюзивному навчанні дітей з порушеннями слуху у Запорізькій спеціальній загальноосвітній школі «Джерело» - відображення роботи освітнього закладу у сфері інклюзивної освіти здобула призове місце серед багатьох номінантів.

          Задля популяризації принципів та ідей інклюзії інтерактивна команда «Джерела» підготувала презентаційні матеріали у форматі майстер-класів переможців Виставки.

          Впевнені, що створене освітянами «Джерела» теоретичне підґрунтя сумісно з демонстрацією практичної майстерності допоможуть дітям із особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватись до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися повною мірою у якості рівноправних та повноцінних членів суспільства.

Співпраця з СЕНСОРІЄЮ

                                     Співпраця з СЕНСОРІЄЮ
Наприкінці 2018 року впродовж місяця в нашому навчальному закладі «Джерело» логопедичною службою проводилось тестування сенсорних виробів, а саме 3-х еластичних панчох для тіла “Дослідник простору”.  Цей простий і водночас геніальний виріб, схожий на великий мішок, виконує роль своєрідного багатофункціонального тренажера для тіла і… уяви. 
Щоб рухатися в Панчосі, необхідно долати опір натягнутої тканини. Це допомагає у формуванні цілісного відчуття тіла, усвідомленні власних рухів. А ще сприяє подоланню бар'єра тілесного контакту з іншою людиною. Панчоха допомагає:

- тренувати м’язи;
- збільшувати гнучкість тіла;
- тренувати вестибулярний апарат;
- покращувати координацію рухів;
- розвивати уяву.

   Тестували ці вироби  дорослі – логопед, психолог  
 та інструктор ЛФК , а також діти – вихованці середньої та старшої групи дошкільного закладу та учні початкових класів.  В тестуванні також брали участь учні з синдромом Дауна.  Діти з синдромом Дауна  мають несформоване мовлення. Ігри в еластичних мішечках сприяли викликанню мовлення та бажанню спілкуватись.  
Діти, які в повсякденному житті майже не розмовляють, активно включались в гру, вони просили мішечок, казали «дай», вказували пальцем і вимовляли «туди», а  в самому мішечку вигукували «ку-ку». Для мене, як для логопеда – це досягнення. Я не примушувала дітей повторювати за мною слова, навпаки, самі діти ставали ініціаторами спілкування і цей процес відбувався невимушено і природньо. Всім дітям без виключення дуже подобалось знаходитись в самому мішечку. Вони з цікавістю рухались по приміщенню та реагували на інших дітей. Немовленнєві діти  радісно вигукували різні звуки, «лякаючи» друзів, що викликало сміх і бурю позитивних емоцій. Зажаті діти ставали більш розкутими. Мовленнєва активність дітей не потребувала додаткового стимулювання, а лише корекції.

Всеукраїнський навчально-практичний семінар «Основи сенсорної інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку»

20-21 вересня 2018 р.в  м.Київ відбувся Всеукраїнський навчально-практичний семінар 
«Основи сенсорної інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку». Організатор цього заходу ВГО «НТІ «Інститут соціальної політики». На семінар зібрались фахівці з усіх регіонів України, об’єднані спільною метою — допомогти кожній дитині, не залежно від її станів і діагнозів, знайти шлях до себе й розкрити потенціал.  Серед запрошених були спеціалісти ЗСЗШІ «Джерело» практичний психолог Драєвська С.А. та вчитель-логопед Авєдова С.А. 

   Сенсорна інтеграція – процес, під час якого нервова система людини отримує інформацію від рецепторів всіх відчуттів (дотик, вестибулярний апарат, відчуття тіла або пропріоцепція, нюх, зір, слух, смак), потім організовує їх і інтерпретує так, щоб вони могли бути використані в цілеспрямованій діяльності. При виникненні порушень обробки сенсорних сигналів з'являються дисфункції в моторному, пізнавальному розвитку, а також в поведінкових характеристиках дитини. Успішна інтеграція сенсорної інформації формує базу для соціальної поведінки і оволодіння навчальними навичками.  За певних причин відбувається порушення обробки сенсорної інформації. Такими причинами можуть бути: особливості морфологічної будови та функціонування мозкових структур.

   Терапія сенсорної інтеграції рекомендована дітям із затримкою психоемоційного розвитку, дітям із СДУГ (синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю), особливо дітям з РАС (розладом аутичного спектру),у яких часто спостерігаються порушення обробки сенсорної інформації. Найбільшу ефективність методика дає в корекції дітей з синдромом Дауна. Дитина поступово вчиться інтерпретувати сенсорні відгуки і адаптуватися на нових і нових, більш досконалих рівнях. Окрім цього, метод є надзвичайно корисним дітям з нормальним розвитком для покращення уваги та концентрації, грубої та дрібної моторики, зорових і слухових здібностей, самосвідомості та самооцінки. 

Доповідачами виступали  викладачі кафедри ортопедагогіки та реабілітології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, нейропсихологи, дитячі психологи та дефектологи. Доповідачі під час презентацій висвітлили як теоретичний аспект даної проблеми,  нейрофізіологічні та нейропсихологічні основи сенсорної інтеграції;    так і її практичний бік.

На семінар були запрошені представники проекту «Сенсорія».  Вони зробили презентацію обладнання для облаштування сенсорних кімнат, куточків, кабінетів ЛФК, інклюзивних класів, груп. Запропонували учасникам семінару протестувати вироби та обладнання

 Вироби допомагають налаштувати зв'язок із власним тілом та гармонізувати сенсорні імпульси, розвивають координацію, моторику, покращують м'язовий тонус, підвищують рівень концентрації й уваги, сприяють заспокоєнню.  
   Всеукраїнський навчально-практичний семінар 
«Основи сенсорної інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку» залишив теплі спогади і бажання втілювати в практику роботи новітній та ефективний метод сенсорної інтеграції. В перспективі планую тісно співпрацювати з "Сенсорією" з метою створення в нашому навчальному закладі сенсорної кімнати. Щиро вдячка керівникам заходу за організацію і проведення дуже потрібного семінару.

НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ НОРМЫ

НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ НОРМЫ - НА ЧЕМ ОНИ ОСНОВАНЫ, И ПОЧЕМУ НЕЛЬЗЯ ЖДАТЬ ЕСЛИ У РЕБЕНКА В 2 ГОДА НЕТ РЕЧИ.

Речь – это функция мозга, мозговые структуры созревают в определенные сроки и неврологические критерии это конкретные этапы развития, работы мозга.

Например, до 1,5 лет активизируется мозжечок – ребенок начинает ходить, и если ему 2 года и он не ходит – родители понимают что это не «индивидуальность», и что если рядом с ним будут бегать футболисты (в плане неговорящего ребенка говорящие дети, «отдать в сад чтобы научили говорить») это никак глобально не скажется на его состоянии.

Если ребенок не говорит в 2 года, значит у него есть определенная проблема, которую надо найти, чтобы помочь ему компенсироваться. Ждать и верить в сказки о том что «заговорил в 5 лет и стал президентом» - это только упускать время реабилитации. Речь - это зона Брока (моторная функция – воспроизведение речи) и зона Вернике (сенсорная функция – понимание речи), они в норме активизируются до 2 лет, если у ребенка в 2 года нет фразовой речи - значит у него дисфункция речевых зон мозга или более серьезная причина задержки развития, поэтому бездействие и неправильная реабилитация приводят к последствиям, которые после 6 лет уже невозможно компенсировать. Пластичность мозга наиболее активна именно до 6-7 лет, если ребенка привели в 2-2,5, то шанс того что он выйдет в норму очень высокий, а если привели в 4-5 лет - то уже осталось год-два и за это время можно только улучшить его состояние, а не максимально восстановить, реабилитировать, как при раннем обращении.

Дети, которые самостоятельно, без коррекции, начинают говорить с 3-х лет и позже, которых в пример ставят некоторые обыватели "а вот наш сосед в 3,5 заговорил, и у него все хорошо" - это КОМПЕНСИРОВАННЫЕ ДЕТИ. Значит, либо мозговая дисфункция была небольшая, и мозг смог сам наладить функцию речевой зоны, либо причина была в дефицитарном развитии - педагогической запущенности, или неврозе (психологической проблеме). В любом случае, на выходе - состоянии 7 лет, когда эти дети приходят в школу, в большинстве они приобретают диагнозы СДВГ (синдром гиперактивности и дефицита внимания) и дисграфию, дислексию - нарушение процессов восприятия чтения и письма. Чем раньше начнется логопедическая и психологическая работа с ребенком - тем меньше у него будет проблем в будущем.

Какие обследования необходимо пройти если ребенок не говорит в 2 года?
Конечно, необходимо начать с осмотра невролога, сурдолога (потому что иногда причина задержки речевого развития это нарушение слуха), психиатра. Пройти все назначенные функциональные исследования - МРТ, ЭЭГ, УЗДГ, КСВП. Пройти обследование у логопеда, дефектолога, нейропсихолога, которое покажет состояние интеллекта, особенности восприятия, высших психических функций у ребенка и поможет разработать реабилитационную программу, основанную на индивидуальных задачах именно вашего ребенка.

(с) Нейропсихолог, Картункова В.В.